Наши услуги

Новости
                все новости

Единая Украина

Полезные номера

Полезные ССЫЛКИ

 

Позовна заява про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку

До Дзержинського районного  суду м. Харкова,

61202, м. Харків, проспект Перемоги, 52-В

тел. (057) 336-82-70

Позивач:  Іванов Іван Іванович,

який зареєстрований та проживає  за адресою:

м. Харків, ____________, 00, кв. 00

тел. для зв’язку: (000) 000-00-00

(000) 000-00-00

Відповідач:  "ООО",

ідентифікаційний код юридичної особи 11111111,

місцезнаходження юридичної особи:

00000, м. Харків, _________, буд.  0

тел. для зв’язку: (000) 000-00-00

 

суддя Шестак О. І.

справа № 000/0000/000

 

Позовна заява про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку

00 березня 0000 року згідно наказу № 000к від 00.00.0000 року я, позивач, буз звільнений за власним бажанням з посади керівника групи в структурному підрозділі "ООО".

На час мого звільнення у "ООО" існувала заборгованість по виплаті мені заробітної плати за період з вересня 0000 року по березень 0000 року.

Згідно ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В порушення вимог ст. 116 КЗпП розрахунок по заробітній платі зі мною було проведено не вдень звільнення, а лише 00 квітня 0000 року і лише після того, як я звернувся до територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області.

Також, інформації щодо належних мені до виплати сум, я не отримав.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам  втрати  частини заробітної  плати  у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу  зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства,  установи  і  організації  всіх форм власності  та  господарювання  здійснюють  компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або  уповноваженого  ним органу (особи).

Згідно ст. 2 вищевказаного закону компенсація громадянам втрат  частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами  у  цьому  Законі слід розуміти, зокрема, і заробітну плату.

Згідно п. 2,3,4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих  громадянам за  період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і  не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Беручи до уваги те, що відповідач не виплачував заробітну плату, починаючи з вересня 0000 року до квітня 0000 року та враховуючи положення ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», загальна сума компенсації, яка належить мені до виплати складає 539 грн. 35 коп. (розрахунок – додаток до позову).

Звертаю увагу Суду також на те, що згідно ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації  суми  в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за  весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно п. 21 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.99 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.

  Згідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні  2  календарні  місяці  роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна  виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник  не працював,  середня  заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за  попередні  два  місяці  робот.

У звязку з вищенаведеним, при розрахунку середнього заробітку я брав заробітну плату за січень та лютий 0000 року.

Згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним  законодавством, календарних днів,  які мають бути оплачені за середнім заробітком.

     Середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні складає 5209 грн. 88 коп. (відповідач приводить розрахунок середнього заробітку за весь час затримки при звільненні, з яким я погоджуюсь).

Згідно ст. 237-1КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВСУ N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам  необхідно враховувати,  що відповідно до ст. 237-1КЗпП  за наявності порушення прав працівника у сфері трудових  відносин  (зокрема  невиплати належних йому грошових сум, тощо), яке  призвело до  його  моральних  страждань,  втрати  нормальних життєвих зв'язків чи  вимагає  від  нього  додаткових  зусиль  для організації  свого  життя,  обов'язок  по  відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений  ним орган незалежно від форми власності,  виду діяльності чи галузевої належності.

Заробітну плату я не отримував протягом 6 місяців. Саме через затримку по виплаті заробітної плати я змушений був звільнитися. У звзку зі значною затримкою заробітної плати я відчував моральні страждання, втратив нормальні життєві зв’язки, був змушений економити на харчах, одязі. Я навіть не мав змоги купити хоча б якийсь подарунок синові, у якого був ювілей, що призвело до значних душевних переживань. Завдана мені моральна шкода обумовлюється моральним та фізичним стражданням внаслідок порушення мого законного права на заробітну плату, приниженням честі, гідності, ігноруванням моїх прав, втратою у зв’язку з цим престижу та ділової репутації серед співпрацівників, знайомих, друзів  та родичів.

Згідно ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Тому вважаю, що незаконними діями керівництво "ООО" мені було нанесено моральну шкоду, яку я оцінив у 2000 грн.

А отже на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 115-117, 237-1, 233 КЗпП України, ст. ст. 3, 118, 119 ЦПК України, ст. 34 ЗУ «Про оплату праці», положеннями ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термів її виплати», Постанови пленуму ВСУ від 24.12.1999 року № 13, Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термів їх виплати» від 21.02.2001 року № 159, порядку обчислення середньої зарплати, затвердженого Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року

ПРОШУ СУД:

1.      Стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної  плати у зв’язку з порушення термінів її виплати у розмірі 539 грн. 35 коп.

2.      Стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, що складає 5209 грн. 88 коп.

3.      Стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі  2000 грн.

додаток – розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати

 

 «___»_____________0000 року                _________________   ____________