Наши услуги

Новости
                все новости

Полезные номера

Полезные ССЫЛКИ

 

Зустрічна позовна заява про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням

0 серпня 2000 року                                

 

 

До Червонозаводського районного суду

м. Харкова 

61001 м. Харків, майдан Руднєва 36, 3 під'їзд

 

Позивач:

 

_______________________,

зареєстрована за адресою:

00000, м. Харків, вул. ________, 00

фактично мешкає:

00000, м. Харків, ____________, 000-А, кв. 00

тел. 000-00-00-000

 

Відповідачі:

 

 

 

 

 

 

         _________________________,

_________________________,

зареєстровані за адресою:

00000, м. Харків, вул. _______, 00

 

Справа № 000/0000/00-ц

Суддя Журавель В. А.

                                    

Зустрічна позовна заява про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням

В провадженні Червонозаводського районного суду міста Харкова,  судді Журавель В.А. знаходиться цивільна справа за позовом ___________, __________________ до _________________, _____________, _______________, _______________, треті особи: Червонозаводський райвідділ у м. Харкові ГУДМС України у м. Харкові, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 124 Цивільного процесуального кодексу України, Відповідач по справі має право заявити зустрічний позов.

Мій колишній чоловік – ________________ є власником 00/000 частини житлового будинку, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця __________, будинок 00. Це підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 00 червня 2000 року (копія свідоцтва в додатках до заперечення), відповідно до якого _______________ є спадкоємцем ½ частки спадщини після смерті матері – ________________ (яка мала 00/000 часток у праві спільної часткової власності на спірний житловий будинок).

Відповідно до пункту 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5, право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України, статті 316–319 ЦК), то власник на підставі статті 391 ЦК не може бути визнаний таким, що втратив право користування своїм майном, зокрема жилим приміщенням або виселений із нього, оскільки це не відповідає характеру спірних правовідносин, й такі вимоги регулюються, зокрема, статтями 71, 72, 109, 110, 116 Житлового кодексу Української РСР (далі – ЖК УРСР).

Відповідно до частини першої статті 405 Цивільного Кодексу України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Перехід права власності на житловий будинок до іншої особи не може бути підставою для припинення права користування житловим приміщенням членами родини попереднього власника, яке в них існувало.

Відповідно до частини 2 статті 3 Сімейного Кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Положення ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР зазначає, що до членів сім’ї належать дружина наймача (власника), їхні діти, батьки та інші особи, якщо вони проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Права члена сім’ї має також і особа, яка перестала бути членом сім’ї наймача, але продовжує проживати в займаному ним житловому приміщенні.

Таким чином, я маю право користування спірним житловим будинком, як член сімї його співвласника, оскільки я та мій старший син вселилися у спірне приміщення, саме як члени сім’ї власника.

На сьогоднішній день я позбавлена можливості користуватися житловим приміщенням за адресою: місто Харків, вулиця _______ 00, де я зареєстрована у встановленому законом порядку.

Після смерті моєї свекрухи у 2000 році Позивачі почали створювати умови, які унеможливили сумісне проживання. Так, у 2012 році Позивачі силоміць виставили мене з дітьми на вулицю, замінили замки на вхідних дверях, погрожували мені фізичною розправою, в разі спроби проживання у спірному будинку. На протязі останніх двох років я намагалася здійснити своє право користування житловим приміщенням шляхом проживання в ньому, однак Позивачі безпідставно та незаконно перешкоджали мені в цьому.

Згідно з Узагальненнями судової практики розгляду Малиновським районним судом м. Одеси цивільних справ про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням (за матеріалами судової практики 2007-2008 р.р.), право власності є абсолютним правом, яке включає володіння, користування, розпорядження, та якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків передбачених законом, то власник не може бути визнаний  таким, що втратив право користування своїм майном. Разом з тим, при розгляді справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та колишнім власником житла, з правовідносинами, які виникають між власником житла та членами сім’ї колишнього власника житла. У першому випадку власник житла має право на підставі ст. 391 ЦК України вимагати від колишнього власника усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, зняття останнього з реєстрації. При цьому втрата права користування жилим приміщенням є наслідком припинення права власності на жиле приміщення у колишнього власника житла.

Таким чином, у разі виникнення спору між власником та особами, які вселялися в житло у якості членів сім’ї, суд повинен врахувати, що право користування житлом має речово-правовий характер, у зв’язку з чим припинення цього права повинно відбуватися згідно з вимогами статей 405, 406 ЦК України, зокрема сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення або через відсутність особи понад один рік у спірному житловому приміщенні.

Разом з тим, слід мати на увазі, що право користування житловим приміщенням, в силу ст.405 ЦК України, зберігається не тільки за членами сім’ї (в тому числі колишніми) власника жилого приміщення, а й за членом його сім’ї, у разі зміни самого власника. При цьому припинення цього права можливо лише у випадках передбачених ст. 406 ЦК України. Таким чином, безумовне виселення таких осіб, тільки внаслідок того, що право власності на житлове приміщення перейшло до іншої особи є неправомірним та не відповідає природі спірних правовідносин.    

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. На сьогоднішній день моє конституційне право на житло порушується з боку співвласників спірного будинку - _____________ та ______________, які чинять мені перешкоди у користуванні житлом. У зв’язку з тим, що іншого майна у мене немає, я змушена винаймати житло у сторонніх осіб.

У зв'язку із вищенаведеним та на підставі статті 405 Цивільного кодексу України, 123 Цивільного процесуального кодексу України, -

Прошу:

1.                         Прийняти зустрічну позовну заяву про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням за адресою: місто Харків, вулиця _______, будинок 00;

2.                         Зобовязати ______________, _______________ не чинити перешкоди у користуванні житловим приміщенням за адресою: місто Харків, вулиця _________, будинок 00.

 

З повагою до суду,                                                               _______________