Наши услуги

Новости
                все новости

Единая Украина

Полезные номера

Полезные ССЫЛКИ

 

Заперечення на апеляційну скаргу

0 травня 2000 року                                      Апеляцiйний суд Харкiвської областi

61050, Місто Харків, площа Руднєва, 36

 

Позивач:    Іванова Іванна Іванівна

00000, Харківська область,

смт Ківшарівка, Будинок 00 квартира 00

 

Відповідач (Апелянт):   Публічне акціонерне

товариство «Харківгаз»

в особі Купянської філії ПАТ «Харківгаз»

63705, місто Купянськ,

вулиця Леніна, будинок 108

 

Цивільна справа № 000/0000/00-ц першої інстанції 

Провадження № 00ц/000/0000/00 апеляційної інстанції

 

Заперечення на апеляційну скаргу

У провадженні Апеляційного суду Харківської області знаходиться апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» в особі Куп’янської філії ПАТ «Харківгаз» на рішення судді Куп’янського міськрайонного суду Харківської області Сєлютіної Н.М. у цивільній справі № 000/0000/00-ц від 00 січня 2000 року за позовною заявою Іванової Іванни Іванівни до Куп’янської філії ПАТ «Харківгаз» про стягнення моральної шкоди.

Вважаю, що рішення судді Куп’янського міськрайонного суду Харківської області Сєлютіної Н.М. у цивільній справі № 000/0000/0-ц від 00 січня 2000 року законне та обґрунтоване, в процесі розгляду цивільної справи суд першої інстанції не припустився порушень норм ні матеріального, ні процесуального права.

Натомість апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» в особі Куп’янської філії ПАТ «Харківгаз» на зазначене рішення не відповідає дійсним обставинам, які стверджені доказами, дослідженими у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, а тому не підлягає задоволенню.

1. Так, в своїй апеляційній скарзі Апелянт вказує на те, що Куп’янським міськрайонним судом Харківської області не досліджено доказових фактів, наявність яких впливає на результат справи, а саме те, що в Позивача на момент відключення газоспоживаючих приладів за її адресою споживання була заборгованість за спожитий природний газ в сумі 00, 00 грн. При цьому Апелянт зазначає що юридичною підставою припинення газопостачання є порушення споживачем строків сплати за надані послуги з газопостачання.

Пунктом 6 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246 встановлюється вичерпний перелік випадків, в разі наявності яких газопостачання припиняється. Однак серед даним пунктом Правил не передбачається припинення газопостачання у разі відсутності у споживача договору на поставку газу.

Водночас згідно з пунктом 6 Правил газорозподільне підприємство зобов'язане поінформувати споживача про причини і строки припинення газопостачання.

Відповідно до копії Акту про відключення газоспоживаючих приладів від 00.00.2000 року, який наявний у матеріалах справи, відключення газоспоживаючих приладів абонента Іванова І.І. здійснено під бумажну пломбу на підставі відсутності договору на поставку газу.

Таким чином, в разі якщо б відключення від газопостачання дійсно відбулося саме через наявність у Позивача заборгованості у сумі 00,00 гривень, в Акті про відключення газоспоживаючих приладів мала б бути зазначена відповідна причина відключення, а саме порушення споживачем строків сплати за надані послуги з газопостачання.

Однак оскільки причиною відключення було зазначено саме відсутність договору на поставку газу, а Правила надання населенню послуг з газопостачання не передбачають такої підстави для відключення від газопостачання, суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого висновку щодо незаконності відключення Позивача від газопостачання. Незаконність відключення Позивача від газопостачання також підтверджується Листом національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 1988/16/27-12 від 03.10.2012, відповідно до якого дії ПАТ «Харківгаз» не відповідали діючому законодавству і ПАТ «Харківгаз» не мало правових підстав для здійснення відключення квартири Позивачки від системи газопостачання і необхідно безкоштовно відновити газопостачання до помешкання Позивачки.

2. В своїй апеляційній скарзі Апелянт також зазначає що, при вирішенні даної справи по суті судом було враховано факти, які на думку Апелянта є суперечливими (дані медичної картки Позивача – запис лікаря психотерапевта Куп’янської міської лікарні щодо порушення стану здоров’я) і невірну оцінку судом доказів по справі.

Відповідно до ст. 179 ЦПК предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У своїй позовній заяві Позивач зазначила, що за період з 00.00.2000 року по 00.00.2000 року вона була незаконно позбавлена можливості користуватися газом, а як наслідок і можливості приготувати їжу, випрати одяг, через що була змушена понести додаткові матеріальні витрати на придбання електричної плити. Всі ці обставини спричинили їй значні побутові незручності, внаслідок чого вона зазнала моральних страждань які знайшли своє відображення у погіршенні сну, нервовому стані і необхідності проходження Позивачкою лікування у лікаря – психотерапевта.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

На підтвердження факту погіршення свого самопочуття Позивачка надала суду ксерокопію своєї медичної карки, де зафіксовано факт її звернення до лікаря-психотерапевта і певні порушення стану здоров’я.

Таким чином медична картка Позивача є документом, який обґрунтовує факт порушення її психологічного стану, саме тому суд першої інстанції здійснив належну оцінку даного доказу, який має важливе значення для цієї справи.

3. Доводи Апелянта відносно того, що Позивач «…не роз’яснила суду першої інстанції у чому саме полягає завдання їй моральної шкоди, якими доказами це підтверджується і чому вона визначила самий такий розмір шкоди»  є безпідставним та необґрунтованими виходячи з наступних обставин.

У відповідності до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.  

Як передбачено ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В рахунок вказаних вище обставин, в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) передбачено, що розмір  відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити  із  засад розумності,  виваженості  та справедливості.

Таким чином, суд першої інстанції на підставі ч.3 ст. 23 ЦК України та враховуючи положення п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4, має право визначати розмір грошового відшкодування моральної шкоди виходячи з тих обставин та умов, що містяться в наведених вище нормах актів цивільного законодавства, а тому визначена судом грошова сума коштів у розмір 0000 грн. на думку Позивача є розумною, виваженою та справедливою.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 27, 60, 212, 292, 298, 307, 308 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПРОШУ:

1.      Рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області у цивільній справі № 000/0000/00-ц від 00 січня 2000 року - залишити без змін;

2.      Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» в особі Куп’янської філії ПАТ «Харківгаз» на Рішення  Куп’янського міськрайонного суду Харківської області у цивільній справі № 000/0000/00-ц від 00 січня 2000 року – залишити без задоволення.

З повагою до суду,                                                                 ________________